Історична довідка

Мостівська об’єднана територіальна громада утворена 7 липня 2016 року згідно розпорядження Миколаївської обласної адміністрації № 244-р «Про затвердження висновку щодо відповідності Конституції та Законам України проектів рішень про добровільне об`єднання територіальних громад».

До її складу входять такі населені пункти (18 ):

Мостівська територіальна громада: с. Мостове, с. Чернігівка, с. Миколаївка, с. Першотравнівка, с. Червона Поляна, с. Веселе, с. Шевченко, с. Дворянка.

Сухобалківськівський старостинський округ: с. Суха Балка, с. Лідіївка, с. Іванівка, с. Ізбашівка.

Олександрівський старостинський округ: с. Олександрівка, с Грибоносове, с. Івано-Федорівка.

Козубівський старостинський округ: с. Козубівка, с. Горянка, с. Новокантакузівка.

Мостівська об’єднана територіальна громада характеризується вузькохвилястим типом рельєфу. Вона розташована в межах переходу від відрогів Подільської височини до Причорноморської низовини. Більша частина території знаходиться в межах правого схилу Причорноморської западини .

Адміністративним та культурним центром об’єднаної громади є село Мостове, яке розміщено на відстані 25 км від селища Доманівка та 105 км від обласного центру м. Миколаїв .

Історія

       У результаті чергової російсько-турецької війни 1787—1792 р. і за умовами Яського мирного договору до Російської імперії відійшла велика територія між Південним Бугом і Дністром. Для захисту й освоєння її належало заселити, тому так звані «земельні дачі» надавалися різночинному люду безкоштовно на певних умовах.

      У 1792 році земельну дачу в долині річки Чичиклея, на древньому торговельному шляху до Чорного моря, у місці, відомому серед чумацтва як Ляхова Могила, отримав надвірний радник Федір Григорович Паскевич (1757—1832), дворянин і поміщик Катеринославської та Могильовської губерній. 

Відповідно до існуючих умов, Ф. Г. Паскевич переселив сюди частину своїх кріпосних людей, у результаті чого на лівому березі Чичиклеї утворилося поселення, що одержало офіційну назву — село Привільне, яке відносилося до Ольвіопольського повіту Катеринославської губернії (намісництва). Таким чином, село, що пізніше було перейменоване в Мостове, було засноване в 1792 році.

        У період між 1793 і 1797 роками земельний наділ уже у вигляді власницького маєтку «Привільне» був проданий Варварі Мілашевич.За підсумками 5-ї ревізії (1794 р.) у селі налічувалося 65 дворів, за поміщиком був записано 320 душ. В його околицях виникають нові земельні дачі й поселення: Змончиловка, хутір Терземанів, хутір Дворянка, хутір Томенка та ін. Усі вони згодом потрапляють в орбіту притягання с. Мостове.

        У першому десятилітті XIX століття власником маєтку стає надвірний радник Іван Матвійович Боровський. Орієнтовно, у 1808 році село Привільне було перейменоване в село Мостове, однак воно мало й іншу, неофіційну, назву «Ляхове» (за назвою місця — «Ляхова Могила»), яка довго використовувалася в деяких документах і на картах того часу, а в просторіччі — майже до самого кінця XX століття.

       Приблизно в цьому ж 1812 році, вийшовши у відставку з військової служби, в Мостовому юридично з'являється новий власник — російський дворянин угорського походження поручик Яків Павлович Ерделі, родове гніздо якого знаходилося в Єлисаветградському повіті Херсонської губернії. Відповідно до заповіту Я. П. Ерделі, с. Мостове переходить у спадкове володіння його сина відставного підполковника артилерії Володимира Яковича, який вступив у успадкування після смерті батька в 1821 році. Із цього моменту Мостове набуває статусу родового маєтку Ерделі.

     Практично вся суспільно-торговельна інфраструктура Мостового була створена під час діяльності цього поміщика (нею користуються й сьогодні). У селі була добре організована магазинна й базарна торгівля, процвітали ремесла й промисли, діяла православна церква та єврейська синагога, було почате будівництво гостинного двору. Розвиток села досяг такого рівня, що дозволив В. Я. Ерделі звернутися в жовтні 1826 року до Херсонського губернського правління із клопотанням про надання селу Мостове статусу містечка. Клопотання було задоволене, і такий статус був наданий у 1827 році, однак, із причини бюрократичних зволікань і чиновницької безвідповідальності, процедура затяглася на 23 роки й була юридично завершена лише в 1850 році. Тим не менше, впродовж усіх 23 років новий статус використовувався в офіційних правовідносинах і документах та вказувався на картах того часу.

     У цей проміжок часу змінилося територіально-адміністративне підпорядкування Мостового. У зв'язку з ліквідацією Ольвіопольського повіту в 1828 році частина його території разом із містечком Мостове відійшли до Тираспольського повіту. У 1834 році із частини Тираспольського повіту був утворений новий повіт — Ананьївський, куди в новому статусі волосного містечка ввійшло Мостове. Цей його статус зберігався аж до територіально-адміністративних реформ радянських часів.

     Усе, чим може пишатися сучасне село Мостове створювалося представниками мостівської гілки роду Ерделі: від її засновника Якова Павловича до його правнука — Бориса Миколайовича. Син Володимира Яковича, Микола Володимирович Ерделі, потомствений дворянин і корінний мостівчанин, першу родову садибу із землею й службово-господарськими будівлями подарував у 1882 році для потреб Мостівської земської лікарні, якою жителі сіл Мостівської сільради користуються й сьогодні.

Прийнято вважати, що в цьому ж 1882 році Микола Володимирович заклав великий садибний парк, що от уже 130 років є прикрасою села, а останнім часом — і об'єктом зеленого туризму. Постановою Ради Міністрів УРСР від 29 січня 1960 р. № 105 йому був наданий статус « Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва». Парк є також об'єктом державного заповідного фонду України. Наказом Міністерства освіти й науки, молоді та спорту України № 1243 від 31.10.2011 р. він рекомендований школам як об'єкт для проведення учнівських природничих екскурсій у Миколаївській області.

              Радянський час

У 1920 році із частини Херсонської була заснована Одеська губернія, у зв'язку з чим Мостівська волость була підпорядкована Вознесенському повіту Одеської губернії.

У 1923 році в Одеській губернії був створений Первомайський округ, до якого входив Кантакузівський район із містечком Мостове.

У 1935 році в Одеській області було створено 20 нових районів , у т.ч. Мостівський із центром у с.Мостове.

У 1954 році Мостівський район був переданий до складу Миколаївської області. Статус райцентру сприяв деякому розвитку села, але в результаті чергової територіально-адміністративної реорганізації 1959 року Мостівський район був ліквідований, а саме Мостове ненадовго ввійшло до Веселинівського району.

На підставі Указу Президії ВР УРСР від 30 грудня 1962 р., у січні 1963 року проведене укрупнення сільських районів Миколаївської області, у результаті чого село було перепідпорядковане Доманівському району, у складі якого перебуває й сьогодні.